Ты парень, ты жаждешь новых знакомств, но тебе надоело преодолевать себя и что-то выдумывать, чтобы подойти и познакомиться с красоткой.
Ты девушка, ты безумно хочешь любви, ты устала ждать принцев, ждать пока понравившийся мужчина найдет тебя. Да и найдет ли он сам, еще вопрос.
Интернет - знакомства – это одно из великих открытий для всех жаждущих новых друзей и общения. И не важно где ты сейчас. Это знакомства в Москве, любом другом городе России или вообще в другой стране. Знакомство в Интернете это реально на все 100% – секс-знакомство, интим, серьезные отношения – дружба и любовь на любой вкус и цвет, на любой возраст.
Внимание:
У Вас отключены Cookies. Наш сайт работает с ошибками.
Цьогорічне Різдво здивувало приємно ... морозець ... сніг ... пухкі сніжинки, які легко сідали на землю ... відчуття дива і радості ... мені так хотілось поринути у світ дитинства ... де було так тепло і затишно ... однак ...
У цьому світі можна заперечити все, крім того, що сам прожив, пропустив через душу й серце, розум і свідомість. Коли душа й серце відчувають те, що фізичні очі не бачать, коли не знаходиш ні слів, ні пояснень, тоді серце починає вірити, а вірячи, вже визнає, а визнаючи, вже починає робити кроки назустріч...
я завжди думала, що щастям, радістю необхідно ділитись з іншими … оскільки це так класно … ти радієш … хтось поруч тебе радіє … подруга влучно сказала: «поділене горе, то півгоря, а поділена радість, то дві радості» … але чомусь не завжди все так … це я відчула вчора і вкотре розчарувалась ...
і, справді, останніми днями - я щаслива людина … взагалі, я дуже змінилась … змінилась внутрішньо, хоча й у мене є багато недоліків … поганих думок, яких я не можу позбутися … але я борюсь з цим … хоча й безрезультатно …
життя мені дало шанс … я знову стверджуватиму, що не знаю, як ним скористатись … але у будь-якому випадку я просто та легко крокуватиму далі …
p.s.
Щиро вітаю усіх з Різдвом Христовим!!!!
Бажаю щоб у цей неповторний день Ви почувалися дійсно неповторно.
Нехай Спаситель людства дарує Вам здійснення найпотаємніших мрій, береже Вас від усього лихого і дарує успіх у всіх Ваших добрих справах.
Нехай Різдвяна Зірочка ніколи не гасне у Вас в душі, а освітлює шлях у пітьмі та зігріває у найтяжчі моменти життя.
Всі закохані нехай у ці дні будуть щасливі, всі, хто не наважується розповісти про свої почуття - нехай сьогодні освідчаться, адже Різдво - це особливе свято, і неодмінно ставатимуться різні добрі дива, а яке диво може бути більшим, ніж взаємне кохання, яке народжується …
Христос ся рождає!
коли ти запитаєш мене, що я відчуваю, я скажу тобі ...
коли ти говоритимеш до мене, я уважно слухатиму тебе ...
коли ти попросиш у мене допомоги, я допоможу тобі ...
коли ти запитаєш, я скажу тобі правду ... тому що інакше не умію ...
p.s. ... ми усі повинні радіти ... так, РАДІТИ ... радіймо ... тому що кожна мить нашого життя незабутня ... вона тільки наша ...
повернувшись з Святих Земель, я багато чого усвідомила ... у мені щось перевернулось ... але я впевнена ... усі зміни в житті - тільки на краще ...
... пробач мене, ти ... якщо читатимеш це ... але я від життя прагну іншого ... я інша ... слова - це інший світ виміру ... серце мені рідніше ... пробач ... ти забуваєш ... я також забуваю ...
яке неймовірне дрібне людське щастя … так … я так давно хотіла почути слова … я тебе кохаю … я тебе люблю … ти мені потрібна … я про тебе весь час думаю … а тепер, коли це отримала, не можу цього прийняти від людини, яку зовсім не знаю … і невпевнена, чи хочу знати … відчуваю ... я просто боюсь цього … мої перестороги сильніші від очікувань … це не те, чого я так хотіла ... ось так … такі дрібні миті людського щастя … мого життя …
p.s.
... напевне потрібно піти звідусіль ... зі всіх сторінок ... просто сховатись ... і не дозволяти серцю любити ... відчувати ...
... знову розпочати все з чистого аркушу паперу ...
... цікаво, чи хватить мені на це сил ... чи здатна я на це ... час покаже ...
Наші мрії збуваються інколи не в тому вигляді, в якому ми очікували їх побачити...
Однак думаю, що прийде час, щиро вірю в те, що зрозумію їх сенс, саме у тому вигляді, в якому вони у мене є ...
Я в очікуванні свята та дива ... так маленького дива ... дива у моєму житті ... можливо я все-таки заслуговую на маленьке диво ... і радість ... щастя ... ?????!!!!! ... моє життя ...
... завжди важко передбачити те, що буде ... але я прагнула цієї зустрічі ... прагнула так само як і рівно рік тому ... але вона знову не відбулася ... важко описати свої почуття ... хтось подумав - вона просто пожартувала з мене ... насміялась ... АЛЕ ЦЕ НЕ ТАК!!!! ... я навіть не мала цього на меті ... але зустріч вкотре відвернулась від мене ... вона просто ... пройшла осторонь мене ... а почуття? ... відчуття??? ... важко передати і описати те, що зараз на душі ... на серці ...
колись, це було так ... зустріч ... яка не відбулася ... але я її відчувала ... саме так ...
Зустріч Вона чекала цієї зустрічі як і дзвінка вже давно…
Мільйони разів вона бачила цю зустріч, відчувала її наближення та її перебіг…
Її дзвінок…У відповідь – нехай наші мрії збудуться у цьому році… Нехай збуваються, - подумала вона…Але чи можна їх реалізувати? Чи здатні ми це зробити?
….Пролунав дзвінок…Я буду завтра тут, у твоєму місті…ось ми і зустрінемось і нарешті все обговоримо…Все? - подумала вона. Що є тим все???
Дзвінок був несподіваним, а його приїзд тим більше… Його словам вона вже мало вірила, вони як птах, їх не втримаєш, розліталися у мить… Але вона давно знала, що скаже йому …. були і образа, злість, бажання підняти руку, але це було на словах…вона б цього не зробила, не змогла б, це були її слова без дії…
День пройшов у повсякденній суєті – робота, дім, власні роздуми…
Вона зовсім не боялась цієї зустрічі, а навпаки, ця зустріч була їй цікавою, захоплюючою…
На ранок наступного дня пролунав дзвінок – я тут!! Чекаю тебе на пл. Ринок, біля входу у Ратушу. Не вже? Ти тут? Малими та легкими кроками вона наближалась до місця зустрічі. Падав сніг…Сніжинки помалу опускались на землю, падали на неї і танули…Ось вона вже тут…
Він бачив її, вона бачила його не віртуально, а в живу…Їхні погляди зустрілись…вони дивились, роздивлялись один одного…Пройшло трохи часу, коли вони майже одночасно промовили: Привіт! Я…. Привіт! Я… Приємно познайомитись… Можна тебе поцілувати у щічку, ніжно… Вагання… Так… Вона ж так хотіла цього… Пройдемось? Так, залюбки…
Прогулянка містом була чудовою, вони рухались маленькими та великими вуличками, вели бесіду…Складалось враження, що вони одні у цьому місті… Вони намагались побільше дізнатись один про одного…лунав сміх, очі обох світились від щастя…Зайшли у Дзигу…сіли поруч…він взяв її руки у свої…вони були такими теплими, ніжними…Розмова продовжувалась за горням м’ятного чаю, час летів швидко…Перед нею сидів високий, худий, чорнявий хлопчина…Без сумніву розумний, милий, чуйний та добрий, високоосвічений, простий хлопець…Вона так його і уявляла…
Наближався вечір,….йому потрібно було вже йти…їхати назад….Зрозуміло було одне: цієї зустрічі було замало, щоб прийняти якісь поспішні кроки…Повинна бути друга спроба…Треба спілкуватись далі…Вона це розуміла…Її слова кохаю, сказані колись були поспішними…Вона повинна відповідати за них, за себе і за нього…Він теж … Отож, треба чекати…
Його слова на прощання: Тільки не впадай у відчай і не зневірюйся. Буду скучати за тобою, але знай, що час все нам покаже - ми ж нікуди не дінемося. Не сумуй і знай, що я незримо біля тебе
Ніжний поцілунок у щічки…Потяг рушає...Життя продовжується…
подаруй мені посмішку, тепле слово ...
подаруй мені казку ...
подаруй мені диво ...
подаруй мені спокій, рівновагу та сили змінити себе ...
подаруй мені віру ...
подаруй мені щось ... щось на згадку про себе ... частку своєї ніжності ...
p.s.
коли аналізуєш прожите ... мимоволі задумаєшся над своїми кроками по життю ... важко зрозуміти людей, а головне у цьому не намагатися це робити ... інколи це майже не можливо ...
вчора влучно було сказано, навіть маленькі кроки можуть бути дуже великими у житті... просто варто цього хотіти і бажати ... треба завжди мати у собі сили встати і йти далі ... а головне вірити, що ти це можеш зробити ...
Если вы изображаете любовь, то никогда не узнаете настоящей любви. Любовь случается, она не зависит от наших усилий. Любовь нечто высшее, чем вы, ее нельзя добиться, ею нельзя управлять. Помните это и оставайтесь открытыми. Не притворяйтесь. Не играйте в любовь. Не имитируйте любовь. Если любовь придет, будьте благодарны, а если уйдет, ждите ее снова. И если вы не будете притворяться, то однажды вы почувствуете, что любовь пришла, цветок распустился. И когда любовь распускается вашем сердце, ее аромат поднимается к богу. Она будет течь многими путями, через вашего ребенка, мужа, или жену, друга, дерево, море. Любовь - это нечто предназначенное для целого. Любовь - это ключ, открывающий все замки.
* * *
Будьте любящими. Будьте любящими даже по отношению к вещам. Что бы вы ни делали, в этом должно присутствовать состояние любви. Измените качество ваших взаимоотношений, пусть они будут основаны на любви, нужно стать любящим не только по отношению к близким, но и ко всей жизни.
* * *
(c) Сан Лайт "Искусство жизни"
Писалось под музыку: ... мелодія мого серця ... яку не спинити ...
Запись от 01.12.08 18:52
Последний раз редактировалось: 01.12.08 18:54
ці слова мені зараз як ліки - все відбувається і відбудеться тільки в потрібний момент часу ... і як би ми не намагалися пришвидшити щось ... змінити ... добавити ... на все свій час ...
сьогодні у мене склалось враження, що зима 2007 р. повернулась ... повернулась тим самим, що було ... але ні ... все буде не так ... я не дозволю повторення історії!!!!!!!!!!!!!!!!!! ...
не має за чим шкодувати ... все тільки розпочинається! ...
